Про місто

 ІНФОРМАЦІЙНА  ДОВІДКА ПРО ЧАСІВ  ЯР

Місто Часів Яр розташоване в північно-східній частині Донецької області на території Артемівської міської ради, займає 1787 гектарів, або 17,87 кв. км.

Населення станом на 01.01.2011 складає 14,36 тис. чоловік.

По агроґрунтовому районуванню територія міста входить у Придніпровський агроґрунтовий район. Ґрунтоутворюючими є важко-суглинні і глинисті суглинки.

Ґрунтовий покрив переважно складається зі звичайних середньогумисних чорноземів суглиничного механічного складу.

Рельєф – слабохвильова рівнина, розчленована рясною мережою річкових долів, ярів і балок.

Ґрунтові води в заплавах рік і балок - на глибині 0,2-0,3 м, на водоподілах - на глибині 5-10 м.

Автошляхи обласного значення зв’язують Часів Яр з Артемівськом, Костянтинівкою, Донецьком. Залізнична гілка (–) з Артемівськом та Краматорськом.

Походження назви, за професором ДНУ філологом-топонімістом Є.І. Отіним, від тюркського "чаі-су" – "тиха вода".

Під час земляних робіт на цій території  зустрічалися кістки та бивні мамонта, носорога, зруйновані кургани зрубної культури (15-13 ст. до н.е.), знайдені теракотова статуетка Ушебті (8-7 ст. до н.е.)  та амфора (4-3 ст. до н.е.).

У 1876 році дворянин Ф.І.Плещєєв  збудував  невеликий вогнетривкий завод,  навколо якого почало утворюватися робітниче селище. Вогнетривкі заводи збудували В.О. Плещєєв (1891), М.О. Ковалєвський (1895), Ф. Рост (1901), М.К. Котляревський (1904), Г.Д. Феттер (1896), В.В. Штерцер (1910-12 рр.), що збували вироби на металургійні заводи (Донбасу) та Півдня Росії. Існували парові млини В.О.Плещеєва, Г.Феттера, шкіряна майстерня та млин Фрейфельда.

1 грудня 1878 року на залізничній лінії Попасна-Краматорськ засновано станцію Грузька (Часів Яр), де на початку І Світової війни було побудовано Олександро-Невську церкву.

У 1900 р.  відкрито фельдшерські пункти (на 2 ліжка) з аптеками на заводах Ковалевського, Плещєєва. Діяли 2 початкові 3-класні школи.

Під час громадянської війни у 1920 р. в навколішніх селах базувалися частини Богучарського полку 42 дивізії ХШ Армії. У 1920-21 рр. відбувалися бої загонів Червоної Армії та Н. Махна. У 1923 році після створення Акціонерного Товариства вогнетривких заводів віднолюється виробництво на заводах №№1-3 ім. Артема. В 1925-27 рр. на базі заводу Штерцера будується завод ім.Х-річчя Жовтня.

У 1924-25 рр. створена лікарня, де  працює 8 лікарів. З 1927 року працює ФЗО , з 1932 р. – робітничий  факультет Камянець-Подільського силікатного інституту.

Видобуванням пісків та глин займалося Часівоярське Рудоуправління.

У 1934 р. збудовано Новошамотний завод ім. Орджонікідзе. Будівництво виховало Героя Соціалістичної Праці Г.Т. Бардагова.

Були побудовані 2 нові школи, ФЗУ, Палац культури, лікарня з 3-х корпусів, багато житлових будинків.        

11 вересня 1937 р. тут народився видатний співак, народний артист СРСР Й.Д. Кобзон.

У 1938 р. Часів Яр отримує статус міста, його населення  складало 22 тисячі чол.

З початком Великої Вітчизняної війни при Часовоярському виконкомі був утворений евакуаційний штаб. 18 жовтня 1941 р. в евакуацію був відправлений останній ешелон з устаткуванням, цінними матеріалами, заводським архівом.

Більше 7000 часовоярців воювали на фронтах, 1700 повернулися, 1450 відзначені урядовими нагородами.

Героями Радянського Союзу стали льотчики О.М. Мироненко, О.Л. Кривоніс, десантник М.М. Холод, морський десантник О.В. Недогибченко, політпрацівник Г.О. Дубровський. В період  окупації жителі брали участь в діяльності артемівської підпільної організації під керівництвом О.О.Колпакової, Костянтинівської і Олександро-Шультинської підпільних груп, у партизанському загоні І.Г.Чапліна.

Місто звільнено від німецьких окупантів 5 вересня 1943 р. частинами 259-ої і 266-ої Артемівсько-Берлінських дивізій.

8 червня 1944 р. вийшла перша партія вогнетривів на НШЗ.

У 1950 році всі вогнетривкі  заводи об'єднали у в один  завод ім. Орджонікідзе.Після обєднання заводу з Рудоуправлінням у 1959 р. було створено Часів-Ярський комбінат вогнетривких виробів. За трудові досягнення 36 трудівників  нагороджено орденами Леніна, більше 400 – іншими урядовими нагородами. Серед них Герої Соціалістичної Праці І.В.Белоусов, О.Д.Корякина, будівельник СМУ-3 В.С.Прядун, голова колгоспу Т.Д.Щербина, заслужений гірник УРСР Н.М.Курінной, заслужений металург УРСР С.І.Кошель, заслужений працівник промисловості України (1996) М.С.Атаманенко. Депутатами Верховної Ради УРСР були машиніст екскаватора В.М.Гріменко і майстер К.Е.Капран.

"Енциклопедія міста Часів Яр" 2010 рік